Якщо нормативний документ (НД) на продукцію, що надається на випробування, не містить правило прийняття рішення щодо відповідність зразків, то згідно п. 7.1.3 ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних і калібрувальних лабораторій», випробувальна лабораторія (ВЛ) ТОВ «АГРОЛАБТЕСТ» проводить оцінку відповідності наданих на випробування зразків продукції вимогам НД з урахуванням невизначеності результатів вимірювання і застосуванням наведеного нижче правила прийняття рішення про відповідність.
У всіх випадках правила прийняття рішення сумісні з вимогами замовника, регламенту або стандарту. Вони узгоджені і документовані до початку робіт в Заявці (Ф.ВЛ-7.1/01). Межі допуску відповідають вимогам НД на продукцію, розрахунки невизначеності вимірювання та інші розрахунки виконуються відповідно до вимог ISO / IEC 17025:2019. Узгоджене правило прийняття рішень, застосоване при поданні висновків про відповідність, чітко задокументовано в Протоколі випробувань (Ф.ВЛ-7.8/01).
Використання захисних смуг дозволяє знизити ймовірність прийняття неправильного рішення про відповідність. Це в основному фактор безпеки, вбудований в процес прийняття рішення при вимірюванні шляхом зменшення меж допуску/специфікації (вимоги НД) до межі приймання. Це робиться з врахуванням невизначеності вимірювань, як описано далі.
Межа приймання (AL) – встановлена верхня або нижня межа допустимих виміряних значень величини.
Захисна смуга (w) – інтервал між межею допуску та відповідним межею приймання, де w = | TL-AL |.
Розширена невизначеність вимірювань (U).
Специфічний ризик – це ймовірність того, що об’єкт буде не відповідає вимогам або що забракований об’єкт відповідає вимогам. Цей ризик заснований на вимірах одиничного об’єкта
Захисна смуга (w) являє собою різницю між межею допуску/специфікації (TL) і межею приймання (AL) або w = TL – AL. Це означає, що якщо результат вимірювання нижче межі приймання (AL), то результат вимірювань відповідає специфікації.
У термінології захисних смуг зазвичай є верхній і нижній межі допуску. Для спрощення, цей документ, як правило, розглядає верхню межу допуску. Для двосторонніх допусків користувачеві необхідно також включити нижні межі.
Бінарне правило прийняття рішень існує, коли результат обмежений вибором з 2 варіантів (проходить або не проходить). Небінарное правило прийняття рішення має місце, коли результат може бути виражений різними термінами (відповідність, умовна відповідність, умовна не відповідність, невідповідність).
Відповідність зразка підтверджується у тому випадку, якщо виміряна величина мінус величина невизначеності вимірювання не менше нижньої межі і якщо виміряна величина плюс величина невизначеності вимірювань не більше верхньої межі. У Протоколі випробувань застосовуємо визначення «відповідає». Результат вимірювання нижче межі приймання, AL = TL-w.
Невідповідність зразка підтверджується тоді, коли якщо виміряна величина плюс величина невизначеності вимірювання менше нижньої межі або якщо виміряна величина мінус величина невизначеності вимірювань більше верхньої межі. У Протоколі випробувань застосовуємо визначення «не відповідає». Результат вимірювання вище межі допуску із захисною смугою, TL + w.
Відповідність або невідповідність не може бути встановлена, якщо +U навколо виміряного значення містить верхню чи нижню межу параметра. В такому випадку встановлюється: «умовна відповідність» (результат вимірювання всередині захисної смуги і нижче межі допуску, в інтервалі [TL – w; TL]) або «умовна не відповідність» (результат вимірювання вище межі допуску, але нижче межі допуску разом із захисною смугою в інтервалі [TL; TL + w]). Продукція умовно відповідає, якщо виміряний параметр не знаходиться за межами граничних величин, однак виміряний параметр плюс або мінус величина невизначеності вимірювань вже потрапляє за межі граничних величин. Продукція умовно не відповідає, якщо виміряна величина знаходиться за межами граничних величин, однак виміряна величина плюс або мінус величина невизначеності вимірювань вже потрапляє між граничними величинами.
Якщо будь-яка гранична величина не запропонована, (наприклад, не вказано нижню межу показника) тоді відповідність оцінюється тільки в порівнянні з одностороньою граничною величиною.
При цьому вірогідність відповідності обчислюється за нормальним законом розподілення випадкової величини. У стандарті ISO 14253-1:2017 зазначено, що в загальному випадку вважаються прийнятними розширена невизначеність вимірювань U і рівень довіри 95% (коефіцієнт охоплення k = 2). Правило відповідає вимогам ДСТУ ISO/IEC 10576-1:2006 Статистичні методи. Настанова щодо оцінювання відповідності заданим вимогам. Частина 1. Загальні положення (ISO/IEC 10576-1:2003, IDT); ДСТУ ISO/IEC Guide 98-4:2018 (ISO/IEC Guide 98-4:2012, IDT) Невизначеність вимірювань. Частина 4. Роль невизначеності вимірювань під час оцінювання відповідності; ILAC-G8:09/2019 Guidelines on Decision Rules and Statements of Conformity.
Приклад оцінки відповідності, яку отримали під час вимірювання.
Визначення вологості в насінні:
Отриманий результат = 9,8% (TL)
Розширена невизначеність вимірювань при k=2, P=0,95 становить U ±0.21%
Норматив для вологості – не більше 10% (AL)
Приймання на основі захисної смуги w = U
Рішення засновані на межах приймання з полем допуску. (w = U, AL= TL+w) де U – розширена невизначеність вимірювання, розрахована за GUM. Передбачається, що вимірювана величина має нормальний розподіл ймовірностей, а для розрахунку ризику використовується специфічний ризик.
Тому w = U=0,21% AL= TL+w
10=9,8+0,21=10,01 результат вимірювання вище межі допуску із захисною смугою – невідповідність зразка.
Правило відповідає вимогам:
ДСТУ ISO/IEC 10576-1:2006 Статистичні методи. Настанова щодо оцінювання відповідності заданим вимогам. Частина 1. Загальні положення (ISO/IEC 10576-1:2003, IDT);
ДСТУ ISO/IEC Guide 98-4:2018 (ISO/IEC Guide 98-4:2012, IDT) Невизначеність вимірювань. Частина 4. Роль невизначеності вимірювань під час оцінювання відповідності;
ILAC-G8:09/2019 Guidelines on Decision Rules and Statements of Conformity.