Випробування насіння проводиться з метою визначення загальної якості посівного матеріалу та його оцінки стосовно подальшого зберігання та реалізації.
Нормативні документи на методи випробувань, що наведені у сфері акредитації – – встановлені стандартні процедури для об’єктів (культур), якими послуговується випробувальна лабораторія для отримання відповідних показників якості. Відповідність отриманих показників оцінюється згідно з нормами, наведеними у чинних нормативних документах.
Мета аналізування чистоти насіння полягає у визначенні відсоткового складу чистого насіння до маси насіння інших видів та інертних домішок (уламків рослинного матеріалу, залишків насінин, грибкових утворів, насіння інших видів рослин, тощо), що в цілому складають пробу насіння. Відсотковий вміст складників у пробі характеризує в цілому партію, від якої вона відібрана або безпосередньо саму пробу, що надійшла для випробувань. Норми якості фізичної чистоти наведені у чинних нормативних документах відповідно до кожної культури.
Визначення насіння інших видів рослин це поштучне визначання насіння рослин з іншими характеристиками (відмінними від насіння основної культури), такими як: отруйні, злісні, важковідокремлювані, карантинні, та інші. У нормативах якості подається у відсотках або в штуках/кілограм.
Маса тисячі насінин – визначення кількості насіння в одиниці маси. Метод виконується на фракції чистого насіння, тобто після проведення аналізування на чистоту, та виражається в грамах. Серед наведених методів у нормативних документах випробувальна лабораторія застосовує метод відраховування восьми повторів по 100 насінин, оскільки цей підхід обліковування маси тисячі насінин гармонізований з міжнародними методиками. Показник маси 1000 насінин частково нормується і наводиться в грамах.
Метою аналізування є поява і розвиток паростків до стадії нормально розвинутих структур (це корінці, підсім҆ядольне та надсім҆ядольне коліна, брунечка, сім҆ядолі, колеоптиль) за стандартизованих умов вирощування в лабораторних умовах. Посів проводять на насінні основної культури, виділеного з фракції чистого насіння (після визначення чистоти). Для посіву застосовують 400 довільно відрахованих насінин (в залежності від крупності насіння чотири ємності по 100 або вісім по 50 одиниць). Тривалість аналізування залежить від виду культури та потенціалу, закладеного в насінні із врахуванням рекомендацій нормативних документів. В залежності від тривалості аналізування проводять перше обліковування (енергію), проміжне (за необхідності), та остаточне (власне, схожість). Для посіву передбачено застосовувати субстрати трьох видів: фільтрувальний папір, пісок та тирсу, а також їх поєднання, якщо це стосується пророщування насіння квітів.
Метод аналізування вологості насіння полягає у визначенні вмісту гігроскопічної води в насінні. Від її відсоткового вмісту залежить тривалість зберігання посівного матеріалу. Верхня межа вологості насіння конкретизована для кожного виду культури і наведена в чинних нормативних документах. Саме гігроскопічність насіння, особливо в олійних культур, є одним з показників його якості який визначає лежкість посівного матеріалу та здатність до тривалого зберігання. Адже насіння, живий організм, який кількісно поглинає та випаровує вологу в залежності від температури та парціального тиску в навколишньому середовищі.
Життєздатність насіння – кількість живого насіння в досліджуваній пробі, виражена у відсотках. Основна мета біохімічного тетразольного аналізування – визначення життєздатного або нежиттєздатного насіння. Одним із принципів цього методу є визначення життєздатності насіння, що перебуває в стані фізіологічного спокою (свіжозібраного насіння). Метод базується на забарвлюванні живих тканин насінини в червоний (малиновий) колір, залишаючи незабарвленими мертві тканини. Такий підхід також може слугувати фактом встановлення причини низької схожості насіння – наявністю незабарвленого (фактично мертвого) зародка. Крім цілком зафарбованих і безбарвних насінин також зустрічаються насінини з частково забарвленими зародками. Саме за розміщенням та величиною некротичних плям на зародку, насінини класифікують як життєздатні чи нежиттєздатні. Для закладення досліду вітчизняними методологічними документами передбачено два повтори по 100 насінин, міжнародними – чотири по 100. Для проведення аналізування застосовують розчин тетразолу (2,3,5-трифенілтетразолхлорид/бромид – ТТХ/Б), отриманий результат виражають у відсотках. Тривалість процесу 1-2 доби.
Метою аналізування є визначення наявності в насіннєвому матеріалі живих шкідників (імаго) та їх біологічних форм – яєць, личинок, лялечок. Заселеність насіння в явній формі визначають за наявності живих шкідників у міжнасіннєвому просторі, у прихованій – всередині окремих насінин. Результат подається в екз/кг (шт/кг) або наявністю/відсутністю живих екземплярів та не повинен перевищувати показники, наведені в чинних нормативних документах. В основному заселеність живими шкідниками посівного матеріалу не допускається. Тривалість аналізування 1-2 доби.
Зараженість насіння хворобами – стан здоров’я насіння, що оцінюється наявністю на поверхні чи всередині у міжнасіннєвому просторі патогенів, які спричинили або здатні за сприятливих умов спричинити ураження насіння, паростків і рослин під час вегетації, хворобами з характерними симптомами. Під час аналізування визначаються хвороби, що передаються через насіння. А саме встановлюється наявність або відсутність грибних і бактеріальних хвороб та їх збудників. Проводиться класифікація за видовим складом та ступенем зараженості, вираженим у відсотках. Для окремих культур встановлені показники норм якості відносно окремих збудників хвороб (%). Виявлення і облік (шт/кг) біологічних форм (склероцій) деяких збудників передбачено під час визначення чистоти.
В міжнародних методиках в загальне поняття визначення здоров’я насіння входить виявлення та ідентифікація хвороботворних організмів – збудників бактеріальних, грибних, вірусних хвороб а також нематод. Серед застосовних методів: пророщування насіння, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), рідше виділених зародків.